Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Попович Анатолій Васильович

Понеділок, 29.04.2024
Головна » Статті » Мої статті

Музично-творча діяльність молодших школярів у процесі навчання музики (з досвіду роботи)
Анотація. Стаття присвячена проблемі розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі музичної діяльності. У ній розкрито головні напрямки у цій сфері, зокрема: гра, імпровізація, вокальний діалог, інсценування пісні.
Ключові слова: творча діяльність, педагогічне керівництво, музичні здібності, музична активність.
Музична творчість — це різновид дитячої діяльності, що особисто сприяє музичному розвиткові учнів. Дуже цінним є розкриті» правильного взаємовідношення між музичною творчістю дітей та їх навчанням. Перша знаходиться у прямій залежності від рівня другого. Чим більше і краще оволодіє дитина музичним умінням, тим вільніше вона ним оперує «переносячи» з однієї діяльності на іншу, тим багатші її творчі прояви. Успішність навчання залежить від багатьох причин, зокрема, від того, якою мірою здійснюється індивідуальний розвиток дитини. Для розвитку музичних здібностей потрібно запровадити спеціальні вправи, враховуючи індивідуальні особливості та використовуючи різноманітні прийоми. їх виконання в більшості залежить від учителя, від його особистості, здібності приймати участь у спільній творчості. Вчитель заохочує учнів до творчих дій, створює певні ситуації. Дія активізації ініціативи молодших школярів пропонуємо їм творчі завдання у формі іри, тому, що іра створює атмосферу невимушеності, емоційності, імпровізації. В таких умовах найбільш повно розкриваються творчі можливості дітей. Гра - основна діяльність дитини у дошкільному та молодшому шкільному віці.
Пропонуємо ігровий варіант «Кози» дія учнів першого класу, який ми використовуємо у своїй роботі з учнями ЗОШ №7 м. Кам’янця-Подільського. Звичай водити козу є складовою частиною народних новорічних свят. Протягом віків він змінювався, набував своєрідних рис на різних територіях України. Існує багато варіантів «Кози», яка є своєрідним театральним видовищем. Переважно на території України Козу водили, починаючи від Різдвяного вечора, аж до «щедрої куті», тобто до вечора напередодні Нового року. Подекуди з Козою ходили тільки ввечері під Новий рік. Мелодія взята М.Леонтовичем зі збірника К.Квітки «Народні мелодії» (К, 1917. - С. 49). Мелодію і текст записано в Звягєлі на Волині. Грають 10 20 учнів залежно від місця проведення ігри. Дійові особи: Коза (дівчинка в шапочці Кози і з дзвіночком на шиї); Василько, який водить її; музиканти в українських костюмах з музичними інструментами в руках (скрипкою, сопілкою, бубном тощо); господарі хатинки. Декорації: бутафорська українська хатинка.
Господарі стають біля своєї хатинки. Там же розміщуються гостинці дл і Кози. Василь, ведучи Козу за довгий кінець червоного паска, яким вона підперезана, виходить на середину залу. За ним музиканти і хлопчик, що везе за мотузку санчата з порожнім мішком.
Один з музикантів заглядає в хатинку, вітається з господарями і звертається до них:
-Дозвольте Козі зайти до вашого двору поскакати.
З дозволу господарів всі підходять до хатинки.
Василько промовляє:
-Станьте в ряду, я Козу веду!
Де Коза ходить, там жито родить.
Всі співають обрядову пісню-гру «Го-го-го, Коза».
Василько, співаючи, веде Козу по колу, а вона виконує рухи, про які йдеться в пісні. Зупиняючись біля хатинки, Коза пританцьовує топочучи, тупає однією ногою, нахиляє голівку, показує ріжки; взявшись рукою за спідничку ззаду, помахує нею. наче хвостиком.
Василько:
-Підійди поближче, уклонися нижче господареві й господарці.
Коза вклоняється господарям хатинки. Музиканти по черзі промовляють:
Чим вони тебе пожалують?
Дадуть мірку жита, щоб коза була сита.
Чи мірку вівса і зверху ковбаса.
Коли того мало, то ще й кусок сала
Та й поскакала!
Звучить гопак, Коза танцює, музиканти імітують гру на музичних інструментах, решта дітей плескають в долоні. Коли Коза закінчує танцювати, господарі виносять з хатинки цукерки, яблука, горіхи і кладуть у мішок на санчатах зі словами:
- Дякуємо тобі, Козо.
Прийми наші гостинці.
Закінчуючи гру, Коза розкриває мішок і за допомогою Василька пригощає всіх присутніх.
11а основі правил вчитель керує грою, процесами пізнавальної діяльності, поведінкою учнів. Результат гри завжди важливий для вчителя, це показник його роботи з дітьми. До кожної гри подаються методичні рекомендації щодо її проведення. Слід вчити дітей мислити, розвивати самостійність суджень, співставляти почуте, вибирати оптимальні варіанти при розв’язанні конкретної задачі. Саме ігрові елементи значно полегшують вирішення цих завдань, при цьому дитина стає більш активною, діловою.
У творчих вправах розширюється самостійність учнів. Творчість допомагає розвитку музично-образного бачення, є важливою умовою музичного та загального розвитку дитини.
Вчитель повинен приділяти велику увагу творчому розвитку учнів у різних видах музичної діяльності: при слуханні музики, співі, грі на дитячих музичних інструментах, в музично-ритмічних рухах. Труднощі, які діти почувають при виконанні творчих завдань, поступово зникають. Головне, щоб учитель використовував на уроці найрізноманітніші, за видами діяльності, творчі завдання. Різноманітні та систематичні творчі завдання допомагають учням успішно справлятися з поставленими перед ними завданнями.
На уроках музики важливо створити кожній дитині умови для активного прояву себе у творчості.
В своїй практичній діяльності для розвитку в учнів музично-творчих здібностей ми використовували такі творчі завдання:
I. Творчі завдання на питально-стверджувальну імпровізацію: питання виголошується із запитальною інтонацією, а відповідь, яку імпровізують учні - із стверджувальною.
1) Вчитель проспівує: «Як тебе звати?»
Учень: «Мене звати Діма».
Вправа завершується, коли до неї залучені майже всі учні. При цьому можна використовувати гру на музичних інструментах.
2) Учні самі проспівують один одному запитання та відповіді на них.
1- й учень: «Ти підеш у місто?»
2- й учень: «Пі, сьогодні не можу».
3) Вчитель ставить нескладне мелодійне запитання з текстом, яке потребує точної музичної відповіді: «Саша, кого немає сьогодні у класі?»
Учень: «Сьогодні в класі немає...»
Інший учень відтворює мелодію інтонаційно точно як попередню, з правильним вокальним звучанням, дикцією, ритмом.
II. Творчі завдання на мелодизацію віршованого тексту.
1) Дітям пропонується разом зі вчителями скласти мелодію до віршованого тексту:
Білий сніг пухнастий у повітрі грає
І на землю тихо падає, лягає.
Вчитель співає один такт, а учень повторює його. Потім вчитель співає другий такт, а учень наступний. Треба стежити за тим, щоб учень придумав свій уривок мелодії відповідно до даної форми твору.
2) Вчитель пропонує дітям самим скласти мелодію до віршованого тексту:
Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко,
Де твої дітки, де малолітки?
До цієї вправи можна використовувати гру на музичних інструментах.
3) Вчитель пропонує змінити мелодію знайомої їм пісні (наприклад, «Вийди-вийди, сонечко», «Галя по садочку ходила»). А потім учні мають пояснити, чому саме такий характер вони надали цій мелодії пісні.
4) Створити мелодію до казок.
Доцільно підбирати казки, героями яких є різні звірі, птахи, тобто такі, де можна використати різні характеристики (наприклад, «Теремок», «Рукавичка», «Вовк та семеро козенят», «Червона шапочка»).
III. Творчі завдання на імпровізацію «по ланцюжку» передати самостійно придуману мелодію до кожної фрази:
1- й учень: «Пролунав уже дзвінок»
2- й учень: «Поспішай на урок»,
3- й учень: «Добрий день!» Усі разом: «Добрий день!»
Інші учні можуть продовжити вправу.
2) Вчитель пропонує скласти невеличку мелодію. Він програє першу музичну фразу на музичному інструменті. Учень доповнює її, інший учень складає продовження, тобто іншу музичну фразу і т.д. Таким чином, колективно, один за одним, учні створюють музичну композицію.
3) Дітям пропонується казка (наприклад, «Колобок», «Курочка ряба», «Рукавичка»), Учні повинні по черзі проспівати слова кожного героя казки.
1- й учень: «Колобок, колобок, я тебе з’їм»
2- й учень: «Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю...»
4) Вчитель пропонує назви декількох звірів, учні повинні придумати їм характеристику, скласти музичні фрази, супроводжуючи їх рухами, характерними для поводження цих звірів.
Наприклад: 1-й учень: «Зайчик швидко бігає».
2- й учень: «Білочка гарно стрибає».
3- й учень: «Ведмідь тупотить».
IV. Творчі завдання на ритмічну імпровізацію.
1) Скласти ритмічний малюнок для свого імені, імені товариша, музичної фрази.
Наприклад: О - ля, І - роч - ка, Доб - рий день.
2) Учні дають відповідь на поставленні ритмічні запитання:
| Що зби - ра - ють | ді - ти? | |
| По - мі - до - ри, і о - гір - ки. | |
3) Скласти ритмічні малюнки та мелодії до народних пісень, приказок, скоромовок. Наприклад:
| Со — неч - ко, | со - неч - ко, | ви - глянь у ві -! ко - неч - ко. | |
| До - щик, (до - щик, | | кра - па - є дріб - | нень - кий | |
4) Перший учень лроплескує ритмічний малюнок. Другий повторює його і задає свій малюнок третьому, третій - четвертому і т.д.
5) Один ряд учнів співає пісню, а інший поплескує ритм на один або два такти пізніше.
V. Творчі завдання на створення музичних вокальних діалогів.
1) Пропонується учням заспівати по фразах короткий музичний діалог; Слова якого діти знають заздалегідь, а мелодію їм треба придумати.
1- й учень: «Що ти хочеш, кішечка?»
2- й учень: «Молока хоч трішечки»
1 -й учень: «А смачної булочки?»
2-й учень: «Ні, залиш собі».
2) Вчитель задає учням певну тему музичного діалогу (наприклад, «В саду»), учні самостійно створюють запитання та відповіді на них та вибирають учасників діалогу, які залають питання один одному. Наприклад:
- Що росте в саду?
- Яблуні та сливи.
- А ще що?
Вишні, абрикоси.
- А де ростуть гриби? і т.д.
VI. Творчі завдання на інсценування.
1) Інсценування знайомої дітям пісні. Наприклад, «Подоляночка», «Ой є в лісі калина».
2) Звучить музика. Вчитель пропонує певні ситуації, а учні повинні відтворити їх під музику.
Наприклад: На галявині цвітуть квіти, вони тягнуться до яскравого сонечка. Десь стрибає зайчик та
кує зозуля. Під тихий вітерець хитаються дерева, шелестить трава...
3) Для виконання цього завдання вчитель ділить учнів на дві команди. Одна команда інсценує якусь казку. Потім команди міняються ролями.
4) Інсценування казки «Вовк і семеро козенят».
Хід гри: грає сім учнів, відповідно до кількості назв нот, стосовно сюжету гри. Кожна дитина - певна нота - козеня. Дія відбувається за сюжетом відомої дитячої казки. Але за браком часу і в умовах класу дія може розгортатися у скороченому варіанті. Так, козенята рухаються, бігають під музику. Мама перевіряє чи всі козенята повернулися з лісу. В повільному темпі (на початку її роль виконує вчитель) вона проспівує чи програє усі ноги, закріплені за козенятами. Відповідно до їх звучання діти-козенята стають один за одним у шеренгу. Учні класу стежать, правильно чи неправильно розташовуються козенята один за одним, відповідно до звучання нот. Раптом з'являється вовк - звучить музика; при її звучанні козенята розбігаються. Знову звучить лагідна музика, під яку мама збирає козенят і перевіряє, чи не загубився хто з них. Вона програє всі ноти, крім однієї (будь-якої). Ноти можна програвати у будь-якій послідовності. Учні класу визначають, яка ж нота-козенятко зникла. 1 виконують голосом чи на інструменті цю ноту. Раптом козенятко вибігає та співає: «Я не загубився, я від вовка втік». В такий спосіб опановуються усі ноти, що дає можливість усім дітям класу побувати у різних ролях-ногах і отримати навички інсценування того чи іншого твору.
На нашу думку, в запропонованому досвіді роботи у виконанні та розвитку особистості учня в ігровій формі значну роль відіграє музичне мистецтво. Музика вводить дитину в світ хвилюючих, радісних переживань, відкриває їй шлях естетичного освоєння життя, впливає на емоційно-чутливу сферу людини, на її свідомість. Музика виступає провідником високих, духовних елементів культури та сприяє розвитку творчості. Творчість і музично-творча діяльність має на меті сформувати гармонійно-розвинену особистість, яка буде здатна перетворити світ.
Творча діяльність дітей не можлива без здійснення ефективного педагогічного керівництва, так як динаміка дитячої творчості активізується за допомогою новизни змісту завдань, що розробляє вчитель, ілюстративного матеріалу, проблемності викладу відомостей про музику, різноманітності педагогічних прийомів, тематичних зв’язків із програмовим матеріалом, поєднання колективних та індивідуальних форм творчої роботи.
Категорія: Мої статті | Додав: popovichanatoly (28.12.2012)
Переглядів: 7858