| Головна » Статті » Мої статті |
Підвищення ефективності педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики в концертмейстерському класі
| У статті розглядаються методи професійної підготовки майбутніх вчителів музики. Висвітлюються методичні засади навчання співу під власний су провід на основному музичному інструменті в концертмейстерському класі. Серед стратегічних завдань реформування освіти в Українській державі, що відображені в Законі України "Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти та Концепції гуманітарної освіти України, увага акцентується на становленні освіченої, творчої особистості. Формуванню гармонійно розвиненої особистості майбутніх учителів сприяє запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, спрямованих на збагачення системи знань і вмінь творчої діяльності, ціннісних орієнтацій фахівців на різних освітніх та кваліфікаційних рівнях. Особливого значення ці положення набувають при підготовці вчителів музики, оскільки саме їх діяльність синтезує художньо-педагогічні, музично-виконавські, просвітницько-лекторські та багато інших аспектів. На музично-педагогічному факультеті першочергове значення повинні набути методи навчання, які стимулюють розвиток музичного мислення студентів, а формування вмінь і навичок повинно бути безпосередньо пов’язане з їхньою майбутньою професійною діяльністю в загальноосвітній школі. Однією з таких навичок у роботі вчителя музики є вміння поєднувати гру зі співом. Немає потреби доводити, наскільки це важливо в роботі педагога - музиканта з хором, ансамблем, солістом. А проте формування цієї важливої навички належної уваги при навчанні не приділяється. Багаторічні спостереження за студентами на музично-педагогічному факультеті показують, що переважна більшість не здатна успішно виконувати у власному супроводі навіть простий за ступенем труднощів твір. Виконання співу під власний акомпанемент на муз-педфакультетах офіційно віднесено до курсу "Практикум зі шкільного пісенного репертуару”. Однак зі студентами-баяністами вимушений займатися педагог з основного музичного інструменту, оскільки більшість пісень написано в супроводі фортепіано, і тому доводиться робити спеціальні переклади фортепіанної фактури для баяну. І якщо вперше цією справою займається сам педагог, то в дальшому, до неї залучаються і студенти. Якщо ж не обмежуватись вузькоспеціальним аспектом уміння поєднувати гру зі співом, то одразу стає помітним, що таке виконавство є могутнім фактором у загальному музичному і навіть творчому розвитку студентів муз-педфакультету - майбутніх вчителів музики Основна мета даної статті - розповісти про роботу щодо розвитку гармонійного і поліфонічного слуху, а також творчої уяви студентів на заняттях з основного музичного інструменту в процесі поєднання гри зі співом. Музично-виконавські навички - це винятково складна система у мовно-рефлекторних зв'язків, налагодженість яких дозволяє економніше витрачати зусилля на розучування і виконання музичних творів. Це повністю стосується і співу під власний супровід. Так, наприклад, взаємодія слухових і рухових навичок дозволяє без особливих зусиль з боку свідомості внутрішньо почути і рухово уявити ту чи іншу гаму, інтервал чи акорд тільки за їхньою основою, чим краще виконавець володіє навичками гри на інструменті, тим більше творчості він може внести у своє виконавство: автоматизованість дій звільняє свідомість від багатьох деталей виконавського процесу, що дозволяє постійно усвідомлювати і поглиблювати художні образи безпосередньо під час виконання і перетворювати останні в безперервний творчий процес. Провідною ланкою музичних здібностей, від наявності якої залежить успішність професійної музичної діяльності будь-якого різновиду, є музично-слухові уявлення. Формування і розвиток музично-слухових уявлень, уміння вільно оперувати ними мусить бути основою побудови конкретної методики навчання і виховання педагога-музиканта і виконавця. Як відомо, утворення закріплення і відтворення слухових уявлень найбільш успішно відбувається при активній діяльності людини з різними звуковими подразнювачами. тобто при програванні, приспівуванні і т.п. Природно, що при одночасному поєднанні гри і співу сила цих подразнювачів збільшується. Так, спів під власний супровід ефективніше сприяє розвитку музичних здібностей студентів Одночасне виконання розвиває гармонійний слух (відтворення акордів при поєднанні голосу з інструментом сприяє цьому в більшій мірі, ніж роздільні спів і гра), звуковисотний (поряд з темперованим ладом тут присутній голос), поліфонічний (відтворення усієї партитури твору), тембровий (поєднання різних за характером тембрів), а також почуття ритму (ритмічне звучання виступає в тісній взаємодії з руховими процесам). пам’ять (музична пам’ять будучи однією з різновидів пам'яті образної, пов’язаної збереженням і відтворенням слухових образів, краще розвивається на основі відчуттів і сприйняття різноманітних слухових подразників). В розвитку особи велику роль відіграє її самостійність. Самостійність при співі під власний акомпанемент виявляється, насамперед, у розвитку в студентів уміння володіти совокупністю цих прийомів, а в кінцевому результаті - і в розвитку мислення. Звичайно, розвитку названих здібностей можуть сприяти і інші форми навчання, такі, наприклад, як підбирання на слух знайомих мелодій, читання з листа, транспонування. У методичній літературі особливо підкреслюється роль останнього. На це вказував О.Д. Алексєєв: "... його (тобто слуху) вдосконаленню сприяють транспонування по пам’яті знайомих мелодій...” [1] і О.П. Щапов Транспонування як найбільшою мірою активізує слух...” [2] Ця ж думка, але ще в категоричній формі, висловлюється 0.В.Рафамович, яка вважає транспонування “Основним способом розвитку слухових уявлень і активізації слуху” і вбачає в ньому ледве чи не єдиний “шлях до виховання справжнього музиканта” [3]. Все це вірно, але не для студентів-баяністів. І ось чому. З цими положеннями не можна повністю погодитись, перш за все тому, що не всяке транспонування веде до подібних результатів. Наприклад, письмово транспонувати твір може навіть той студент, який зовсім не вміє грати на музичному інструменті. Для цього йому потрібно знати лише основи елементарної грамоти, оскільки сама дія транспонування, здійснюється на папері шляхом перенесення звуків на певний інтервал. Отже, про активну участь тут слуху не може бути й мови. Тому не випадково І.В.Способін. пояснюючи письмовий спосіб транспонування рекомендує; не обмежуватись чисто механічним інтервальним переносом, а контролювати слухом... положення звуків і акордів” [4]. На лівій клавіатурі баяна з “ готовими акордами” аплікатура в усіх тональностях і гармонійний перенос однакові, отже, транспозиція тут не може змусити заново усвідомити аплікатуру, інтервали, гармонії. На правій клавіатурі баяна варто вивчити лише три (а на п’ятирядному баяні і того менше - один) аплікатурних "штампи”, щоб грати будь-який твір у будь-якій тональності Таким чином, баяністи як правило. при такому транспонуванні керують не новою тональністю, а знайомим рухами пальців по клавішах, що призводить до пасивності їх уваги і слуху і не розкриває їх. Отже, у процесі виховання студентів-баяністів необхідно вишукувати такі форми і методи навчання, які б сприяли розвитку пам'яті і слуху, а в кінцевому результаті - музичних здібностей. Одним з таких методів (ми вважаємо його найважливішим) може бути комплексне поєднання гри зі співом Викладене вище дає підстави припустити, що спів під власний супровід сприяє загальному музичному розвитку студентів. Це припущення перевірялося в процесі експериментального навчання студентів. На заняттях з основного музичного інструменту широко використовували різноманітні методи поєднання гри на інструменті зі співом. В процесі спостереження виявлялася роль і вплив нашої методики на процес розвитку студентів. Проведені дослідження довели, що запропонована нами система навчання сприяє ефективному розвитку слуху (мелодійного, вокального, гармонійного, поліфонічного). пам'яті, уваги, уяви, що в свою чергу, впливає на розвиток загального інтелекту студента. | |
| Категорія: Мої статті | Додав: popovichanatoly (28.12.2012) | |
| Переглядів: 1607 |